Прикорм дитини
з 6-ти місяців

Що таке прикорм і навіщо він потрібен

Прикорм – це процес знайомства дитини з новою їжею, відмінною від грудного молока чи молочної суміші. Зазвичай, його розпочинають у віці близько 6 місяців, коли виключно молочного харчування вже недостатньо для задоволення всіх харчових потреб дитини. 

Прикорм повинен бути чуйним, своєчасним, безпечним, поживним та враховувати індивідуальні особливості та потреби малюка.

Основні причини введення прикорму:

1. Забезпечення необхідних поживних речовин для гармонійного росту та розвитку дитини

По мірі зростання малюка його потреби у поживних речовинах також збільшуються. 

Зокрема, необхідність у залізі зростає у немовлят після 4-6 місяців, коли їх власні запаси заліза в організмі починають виснажуватись. 

Крім того, після 6 місяців грудне молоко або молочна суміш вже не забезпечує достатньо енергії, білків, цинку та деяких інших поживних речовин, які дитина повинна отримувати з продуктів прикорму.

2. Перехід на загальний стіл 

Прикорм сприяє поступовому переходу дитини від повністю молочного харчування до різноманітного сімейного раціону.

3. Встановлення здорових харчових звичок

Ранній досвід знайомства з різноманітними смаками, ароматами та текстурами сприяє формуванню здорових харчових звичок у майбутньому.

4. Розвиток жувальних та мовленнєвих навичок

Їжа різної текстури та консистенції допомагає дітям вчитися жувати, розвиває м'язи щелепи та язика, що є важливою частиною розвитку моторних функцій ротової порожнини, які безпосередньо впливають на мовленнєві навички. 

Жування також сприяє формуванню правильного прикусу і зміцнює щелепні суглоби.

5. Соціальний розвиток

Спільні з сім'єю прийоми їжі позитивно впливають на родинні стосунки та допомагають призвичаїти малюка до сімейних традицій. 

Спільні трапези також необхідні для розвитку комунікативних та соціальних навичок дітей за рахунок спостереження за іншими членами родини.

6. Профілактика алергій

Сучасні рекомендації вказують на те, що введення широкого спектра продуктів, зокрема найпоширеніших алергенів до віку 12 місяців, може допомогти знизити ризик розвитку харчових алергій у майбутньому.

7. Дозрівання шлунково-кишкового тракту 

Після 4 місяців травна система дитини готова до перетравлення немолочної їжі, що важливо – дозрівання шлунково-кишкового тракту відбувається завдяки прикорму.

Коли розпочинати прикорм: ознаки готовності

Всесвітня організація охорони здоров'я, Американська академія педіатрії, Національна служба охорони здоровʼя Великобританії, та багато інших організацій радять розпочинати прикорм приблизно у віці 6 місяців, оскільки до цього моменту грудного молока або адаптованої суміші зазвичай достатньо. 

Однак, крім віку, існують і інші ознаки готовності до прикорму, поєднання яких свідчить про те, що малюка вже можна знайомити з продуктами прикорму. 

Серед них:

• Здатність впевнено тримати голову та сидіти у вертикальному положенні з підтримкою або самостійно. 

• Розвинена координація очей, рук і рота. Здатність брати предмети руками та підносити їх до рота свідчить про розвиток необхідних моторних навичок для самогодування.
• Згасання виштовхувального рефлекса. Малюк ще може виштовхувати їжу, адже правильні жувальні рухи потребують певної практики. Однак дитина скоріше ковтатиме їжу, аніж буде автоматично виштовхувати все назад. 
• Харчовий інтерес. Малюк виявляє активний інтерес до продуктів, які споживають дорослі. Спостерігає, намагається схопити їжу або відкриває рот та нахиляється вперед, коли йому пропонують їжу.

Існують певні стани та ситуації, які часто сприймають за критерії готовності до прикорму, однак насправді вони не повинні впливати на рішення про введення прикорму.

До найпоширеніших хибних ознак готовності до прикорму відносяться:

1. Вага дитини

Подвоєння ваги може вказувати на здоровий ріст, але не є критерієм для початку прикорму. 

Недостатня вага чи її швидкий набір потребують з'ясування причин, і прикорм тут не є засобом корекції.

2. Часті пробудження вночі

Збільшена частота нічних прокидань не обов'язково свідчить про готовність до прикорму. 

Причини можуть бути різними, зокрема зміни в режимі дня, періоди розвитку або прорізування зубів.

3. Збільшена кількість годувань грудним молоком чи сумішшю

Часте годування не є ознакою необхідності прикорму, а може свідчити про зміну потреб дитини, які задовольняються молоком.

4. Жування кулачків

Це нормальна поведінка, яка не свідчить про готовність до прикорму. 

Дитина може жувати кулачки через прорізування зубів чи голод, який задовольняється молоком, або ж це просто є нормальним проявом дослідження світу та власного тіла.

5. Поява зубів

Зазвичай, перші зубки можуть з’явитися в діапазоні від 4 до 18 місяців. 

Основну функцію жування виконують моляри та премоляри, які прорізуються після року, а до цього малюк може жувати м’яку їжу яснами навіть без зубів. 

6. Тиск з боку родини чи суспільства

Поради та очікування від оточення не повинні визначати час початку прикорму. 

Натомість, орієнтуйтеся на індивідуальні ознаки готовності дитини та сучасні рекомендації.

Також, приймаючи рішення про введення прикорму, слід пам’ятати, що надто ранній чи пізній початок прикорму може вплинути на здоров’я та розвиток дитини в подальшому:

• Занадто раннє введення прикорму (до 4 місяців) може призвести до зниження лактації, недоотримання поживних речовин, проблем з ШКТ, підвищеного ризику інфекцій, алергій, задухи та ожиріння. 
• Натомість запізніле введення прикорму (після 6-7 місяців) може спричинити затримку росту, підвищений ризик алергій, проблеми з жуванням, а також низьку зацікавленість у їжі.

Важливо! 

Для передчасно народжених дітей введення прикорму слід розпочинати з урахуванням коригованого віку та індивідуальних ознак готовності. 

В такому випадку необхідно орієнтуватися на розвиток моторики, інтерес до їжі та рекомендації медичних фахівців. 

Такий підхід допоможе забезпечити безпечний та комфортний перехід до нового етапу харчування для передчасно народженої дитини. 

Чи варто розпочинати прикорм з 4 місяців

Деякі організації, такі як ESPGHAN, зазначають що мінімально прийнятний вік введення прикорму є 4 місяці. 

Однак вони також додають, що для більшості немовлят бажаною метою є годування виключно грудним молоком, чи адаптованою молочною сумішшю, протягом перших 6 місяців. 

Крім того, не варто і забувати, що, окрім віку, існують і інші критерії готовності малюка до прикорму, про які згадується вище. 

Спираючись на ці критерії, рідко яке немовля вже є готовим до прикорму в 4 місяці, зазвичай це відбувається ближче до 5-6 місяців. 

В певних ситуаціях розпочинати прикорм в 4 місяці є доцільним, але це має бути виваженим рішенням, прийнятим разом із педіатром, враховуючи індивідуальні потреби та стан здоров’я дитини. 

Такий випадок буде скоріше виключенням з правила, ніж загальноприйнятою практикою. 

Тому, можна зробити висновок, що саме по собі досягнення віку 4 місяців не повинно спонукати до введення прикорму, якщо дитина ще не проявляє інших важливих ознак готовності. 

Види прикорму. Який обрати?

На сьогодні можна виділити два основні методи для введення прикорму: БЛВ-прикорм (BLW) та традиційний прикорм у вигляді пюре.

БЛВ-прикорм є методом пропонування прикорму, в якому пропускається етап введення спеціально пюрованої їжі. 

Замість цього дитина одразу отримує адаптовані з сімейного столу продукти і має повну свободу дій в тому, що їй робити з їжею. Більше про цей метод ви можете дізнатися у нашій статті про БЛВ-прикорм.

Традиційний пюре прикорм починають з мʼяких пюреподібних продуктів, поступово переходячи до більш густих консистенцій та шматочків.

Вибір методу введення прикорму залежить від можливостей, психологічної налаштованості матері (або інших годувальників) і, найважливіше, від особливостей та готовності малюка.

Деяким малюкам подобається починати з чавленої, грудкуватої їжі, або їжі у вигляді шматочків, які можна тримати в руках. 

Іншим потрібно більше часу, щоб звикнути до нових текстур, тому спочатку вони можуть віддавати перевагу їжі в стані гладкої, однорідної консистенції без грудочок або шматочків.

Який би тип прикорму ви не обрали, важливо пропонувати дитині різноманітну їжу, враховувати її індивідуальні потреби та дотримуватися принципів чуйного годування. 

Більш детально про ці аспекти ви можете дізнатися у наступних розділах.

З чого починати прикорм? Таблиця введення продуктів

Згідно з рекомендаціями провідних організацій, таких як Національна служба охорони здоров’я Великої Британії (NHS), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Європейська асоціація дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (ESPGHAN), не існує конкретної схеми або таблиці введення продуктів у перший прикорм дитини. 

Основні принципи введення прикорму базуються на потребах та готовності дитини, а також на введенні різноманітних, адекватних і безпечних продуктів. 

Вибір перших продуктів залежить від сімейних традицій, місця проживання, економічної ситуації в родині, та деякими іншими факторами. 

Однак варто виділити деякі загальні рекомендації щодо перших продуктів прикорму. 

Наприклад, згідно з ВООЗ, немовлята та маленькі діти у віці 6-23 місяців повинні споживати різноманітну їжу з усіх харчових груп. 

Їхній щоденний раціон має включати продукти тваринного походження, фрукти, овочі, зернові, жири, а також часто містити бобові, горіхи та насіння (в безпечній подачі).

Різноманітний раціон допомагає забезпечити малюка необхідною енергією та поживними речовинами, зокрема залізом та цинком, для підтримки здорового росту та розвитку. 

Водночас, одноманітне харчування підвищує ризик дефіциту поживних речовин та сприяє розвитку вибірковості в харчуванні.

Щодо порядку введення продуктів, ви можете вводити будь-яку кількість нових продуктів за раз і в будь-якій послідовності, за винятком продуктів, які є найчастішими алергенами. 

До цих продуктів відносяться молоко, яйця, соя, глютеновмісні злаки, горіхи, арахіс, риба, морепродукти та їхні похідні.

Основні алергени потрібно ввести до року, але вводити їх в прикорм бажано окремо один від одного, починаючи з малих кількостей одного нового продукту, спостерігаючи за реакцією дитини. 

Такий підхід полегшує відстеження продукту, що викликає алергічну реакцію, серед потенційних алергенів.

Докладніше про найкращі перші продукти прикорму та воду в раціоні малюка після 6 місяців, формування збалансованої тарілки, продукти, які варто уникати та багато іншої корисної інформацію щодо здорового раціону малюка читайте в нашій статті про 100 перших продуктів у прикормі. 

Там ви знайдете поради, які допоможуть вам адаптувати раціон згідно з вашими можливостями.

А якщо вам зручно мати певні орієнтири при введенні продуктів прикорму, то замість категоричних таблиць пропонуємо вам скористатися нашим гнучким меню Перші 30 тарілок. 

Наше меню пропонує готові збалансовані тарілки з вказанням безпечної подачі та інструкціями по введенню перших алергенів. 

З ним ви швидко навчитеся самостійно формувати тарілки, подавати продукти безпечно та знати, як вводити інші алергени та надасть рекомендації по заміні продуктів. 

Розмір порції та частота годування

Коли ви вводите перший прикорм, то почніть з 1-2 чайних ложок їжі один раз на день.

На початку ваша дитина може лише пробувати їжу на смак і не ковтатиме багато. Однак не хвилюйтеся про кількість з'їденого. 

Найважливіше – познайомити дитину з новими смаками і текстурами, а також навчити жувати та ковтати їжу.

По мірі зростання дитини ви можете поступово збільшувати кількість їжі відповідно до її апетиту, орієнтуючись на її сигнали голоду та насичення.

ВООЗ пропонує наступну кількість прийомів їжі:

• 6-8 місяців – 2-3 рази на день;
• 9-23 місяці – 3-4 рази на день, також можуть бути 1-2 поживні перекуси, якщо дитина цього потребує.

Поєднання ГВ/ШВ та прикорму

Американська академія педіатрії, ВООЗ та інші організації рекомендують виключно грудне вигодовування протягом перших 6 місяців життя дитини. 

Не варто спеціально замінювати одне годування молоком на прикорм, оскільки до року грудне молоко чи молочна адаптована суміш залишатимуться основним джерелом енергії.

Спостерігайте за своєю дитиною: з дорослішанням вона споживатиме більше прикорму, а молочні годування поступово зменшуватимуться природним чином. 

Так, у віці близько 12 місяців прикорм займатиме більшу частину раціону малюка. 

Після 12 місяців дитина вже не потребує молочної суміші, але ви можете продовжувати грудне вигодовування до двох років або довше, якщо ви та ваша дитина цього бажаєте.

Грудне вигодовування залишається корисним для матері та дитини протягом всього періоду, а не тільки в перші 6 або 12 міс.

В цілому, перед пропонуванням їжі дитина не повинна бути надто голодною або занадто ситою після молочного годування.

Тому молочне годування (грудне або штучне) може бути за 2-1,5 години, або навіть за 30 хвилин до прикорму – це потрібно визначати індивідуально, залежно від потреб дитини.

Молочне годування звичайно ж можна запропонувати одразу після прикорму, якщо дитина виявляє ознаки голоду.

Практичні поради для успішного прикорму

Наступні рекомендації допоможуть забезпечити здоровий ріст і розвиток дитини, а також сформувати позитивне ставлення до їжі незалежно від обраного методу прикорму:

1. Не бійтеся різноманітності

Протягом перших тижнів і місяців після введення прикорму немовлят слід познайомити з різноманітністю смаків. Це допомагає сформувати здорові смакові уподобання.

2. Забезпечте комфортні умови та правильне положення

Вибирайте час, коли ваш малюк не надто втомлений або голодний, щоб він міг зосередитися. 

Зробіть процес годування спокійним і приємним, без відволікаючих факторів, таких як телевізор чи інші гаджети. 

Дитина повинна сидіти вертикально в стільчику для годування або на колінах у дорослого. Її положення має бути стабільним, щоб вона могла вільно рухати руками. 

Годувати дитину лежачи, у нахилі або на животі – небезпечно.

3. Дозвольте дитині досліджувати їжу та годуватися самостійно

Розмовляйте з малюком про продукти, які він їсть – що це, якого вони кольору, який у них смак і консистенція. 

Не забороняйте дитині досліджувати їжу руками та годувати себе самостійно, коли вона проявить інтерес. 

Заохочуйте дитину торкатися їжі, розминати та нюхати продукти, занурювати ручки в пюре, облизувати пальці та іншу взаємодію з їжею. 

Дослідження їжі руками – розминання, розтирання, жмакання – є важливим етапом у розвитку дитини, адже сприяє сенсорному сприйняттю, пробуджує цікавість до нових продуктів і допомагає розвивати дрібну моторику. 

Така тактильна “дегустація” за допомогою долонь і пальчиків позитивно впливає на бажання дитини згодом скуштувати цей продукт.

4. Дослухайтеся до малюка

Не квапте вашого малюка і не відволікайте його, а також ніколи не змушуйте його їсти. 

Будьте терплячими і дайте йому стільки часу, скільки потрібно. Не використовуйте їжу як винагороду чи покарання. 

5. Запасіться терпінням

Продовжуйте пропонувати різноманітні продукти, навіть ті, які здаються їм не до вподоби. 

Малюку може знадобитися 10-20-30 спроб, щоб звикнути до нових продуктів, смаків і текстур. 

Деякі дні діти їдять більше, деякі менше, а інколи взагалі відмовляються від їжі. Не хвилюйтеся, така поведінка є нормальною. 

Також є цілком природним, коли малюки роблять кумедні гримаси під час пробування нової їжі. Такі вирази можуть мати різні значення: дитина може бути здивована, збентежена або не впевнена щодо нового смаку.

6. Їжте по можливості разом

Спільні з родиною прийоми їжі сприяють соціальній взаємодії та наслідуванню харчових звичок дорослих. 

Під час спільних трапез діти навчаються взаємодіяти з іншими, спостерігати за їхньою поведінкою, вчаться жувати та спілкуватися.

7. Пропонуйте їжу з сімейного стола

Давайте малюку пробувати вашу їжу, щоб він знайомився зі смаками ваших звичних домашніх страв. 

Не відмовляйтеся, якщо малюк хоче пригостити вас зі своєї тарілки. 

Такі дії підтримують харчовий інтерес та сприяють формуванню довіри до їжі.

Тож початок прикорму – це хороший шанс для вас подумати про власне харчування, щоб показати дитині здоровий приклад і разом насолоджуватися однаковим сімейним раціоном, з урахуванням безпечної подачі та дозволених згідно з віком продуктів.

8. Вчасний перехід на шматочки

Якщо ви обрали прикорм у вигляді пюре, то важливо не затримуватися на цьому етапі занадто довго. 

Вчасний перехід на шматочки в прикормі є важливим для розвитку жувальних та мовленнєвих навичок, а також сприяє добрим харчовим звичкам.

Діти можуть впоратися з мʼякими шматочками навіть якщо у них ще немає зубів, адже ясна також можуть ефективно пережовувати їжу. 

Оптимально здійснити цей перехід до 9-10 місяців.

Однак, якщо в малюка виникають труднощі при переході на нові текстури, важливо робити це поступово, щоб уникнути задухи і забезпечити комфорт дитини.

9. Подбайте про безпеку

Навчіться відрізняти ситуації, коли у дитини виникає блювотний рефлекс, від випадків, коли дитина вдавилася і треба діяти. 

Перед початком прикорму обов’язково варто вивчити першу медичну допомогу при задусі (удавленні): 

https://youtu.be/yF9y8ZiBfZc?si=cFr3GZygDOhAnSU0

Завжди спостерігайте за малюком під час їжі, щоб запобігти випадкам вдавлення. 

Не годуйте дитину в русі і не дозволяйте їй повзати або ходити з їжею в роті.

Їжа повинна підходити за розміром, формою і текстурою, щоб уникнути задухи, а також не повинна бути занадто гарячою для уникнення опіків.

Не пропонуйте дитині продукти, які не рекомендовані для її віку.

10. Правильне зберігання та приготування 

Перед приготуванням їжі та годуванням малюка ретельно мийте руки з милом. Використовуйте чисті кухонні поверхні та інструменти для приготування їжі.

Готуйте їжу зі свіжих та якісних продуктів. Для приготування та пиття використовуйте чисту питну воду. 

Уникайте їжі, яка могла бути забрудненою або зіпсованою.

Ці заходи харчової безпеки допоможуть вам захиститися від харчових отруєнь, викликаних патогенами, що можуть міститися в продуктах харчування.

11. Враховуйте особливості вашого малюка

Кожна дитина унікальна. 

Те, що підходить одному, може не підійти іншому. 

Слухайте і спостерігайте за своїм малюком, адаптуючи процес прикорму з урахуванням його індивідуальних потреб.

Чуйне годування

Важливо навчитися розпізнавати сигнали дитини про голод і ситість та годувати відповідно до них.

Цей підхід, відомий як «чуйне годування», сприяє розвитку здорових харчових звичок, підтримує здорову вагу та полегшує сприйняття нових продуктів і текстур. 

Крім того, чуйне годування зміцнює емоційний зв’язок між батьками та дитиною, забезпечуючи підтримку та безпеку під час годування.

Створення спокійного та підтримуючого середовища під час годування допомагає зменшити стрес, пов’язаний з прийомом їжі, та формує позитивні асоціації з їжею. 

Коли дитина почувається комфортно і безпечно, вона більше насолоджується процесом їжі, що сприяє кращому сприйняттю різних продуктів.

Ефективність чуйного годування підтверджується численними дослідженнями.

Як розпізнати сигнали голоду та насичення у малюка

Сигнали голоду та насичення у немовлят і маленьких дітей під час прикорму можуть бути різноманітними і часто відрізняються в залежності від віку та індивідуальних особливостей дитини. 

Спостерігайте за власним малям, щоб зрозуміти, як саме він сигналізує про ситість та голод. 

Основні сигнали голоду у дитини:

• Підвищена активність або неспокій малюка.
• Відкривання рота і нахил голови вперед при наближенні ложки.
• Бажання їсти самостійно.
• Дитина тягнеться до їжі або показує на їжу.
• Дитина виявляє ентузіазм, збудження або нетерпіння при вигляді їжі.
• Малюк видає звуки, які можуть означати бажання їсти.

Основні сигнали насичення у дитини:

• Відштовхування їжі. 
• Стискання губ разом або повернення голови в сторону від їжі.
• Втрата інтересу до їжі, відволікання на інші предмети або активності, бажання злізти зі стільця.
• Засмучення та злість, коли підносять їжу.

Як правильно годувати з ложки

Правильна техніка годування з ложки формує позитивні асоціації з їжею. 

Тому важливо звертати увагу не лише на те, чим ви годуєте малюка, але й на те, як саме ви це робите.

Як необхідно робити:

• Покладіть невелику кількість їжі на передню частину м’якої, плоскої ложки. Важливо, щоб дитина бачила їжу, якою її годують. 
• Піднесіть ложку до рота вашої дитини, на рівні очей, і дочекайтеся, поки вона відкриє рот або потягнеться вперед.
• Обережно покладіть ложку в рот дитини і дозвольте малюку самому зняти їжу за допомогою губ.
• Дайте дитині час розсмакувати та проковтнути їжу. Якщо дитина тягнеться до ложки – чудово! Дозвольте їй спробувати самостійно направити ложку до рота.
• Повторюйте попередні кроки, поки дитина не покаже ознак насичення, які перелічені вище.

Не рекомендується:

• Не нахиляйте ложку занадто сильно вгору, адже це не навчить дитину правильної техніки їжі.
• Не торкайтеся ложкою піднебіння та верхньої губи.
• Уникайте зішкрібання їжі з губ та підборіддя ложкою. Це може призвести до негативного ставлення до годування.
• Не обманюйте та не відволікайте дитину, щоб вона відкрила рот (мультиками, літачками, іншою їжею). Ніколи не вкладайте ложку без її усвідомлення, що відбувається.
• Не поспішайте, дайте малюку час на те, щоб впоратися з їжею та усвідомити відчуття ситості.
• Дотримуйтесь сигналів дитини, не змушуйте її доїдати останні кілька ложок.

Прикорм і зуби

Поширеною є думка, що дитині не можна давати їжу у вигляді шматочків, поки у неї немає зубів. 

Проте це хибне уявлення, оскільки першими у малят прорізуються різці, які допомагають тільки кусати, але не жувати. 

Жувальні зуби – моляри, з'являються, як правило, після року.

Загалом перші жувальні рухи у дитини можна помітити у віці 4-5 місяців, а повний набір зубів формується не раніше 2-3 років. 

Протягом цього періоду діти ефективно використовують ясна для подрібнення та жування їжі, тому важливо пропонувати їжу в безпечному вигляді навіть до появи перших зубчиків.

Отже для введення прикорму шматочками не потрібно чекати появи зубів у малечі, так само як і не варто розцінювати появу зубів як критерій готовності до прикорму.

Ніблер

Ніблер – це популярний пристрій, що складається з ручки та сітчастого або силіконового мішечка, куди кладуть шматочки їжі, зазвичай фрукти чи ягоди. 

Дитина може жувати їжу через ніблер, отримуючи невеликі порції перетертої їжі з мінімальним ризиком вдавлення. 

З цієї причини ніблер може здатися корисним та навіть необхідним девайсом у прикормі, однак він несе більше шкоди, ніж користі.

Але варто зауважити, що іноді ніблер може використовуватися як елемент харчової терапії, проте виключно під керівництвом спеціаліста.

Потенційні проблеми внаслідок використання ніблера:

1. Відсутність необхідних навичок жування

Ніблер не вчить дитину правильно жувати і переміщувати їжу в роті, що може ускладнити перехід від перетертої їжі до їжі у вигляді шматочків.

2. Підвищення вибірковості в їжі

Використання ніблера обмежує ознайомлення дитини з різними консистенціями їжі, оскільки пристрій видає переважно однорідну рідину. 

Отримуючи їжу з ніблера, малюк не має можливості бачити, як виглядає запропонована їжа.

У майбутньому це може призвести до вибірковості в їжі, коли дитина буде уникати незнайомих продуктів або консистенцій.

3. Затримка розвитку навичок самостійного годування

Ніблер може відстрочити момент, коли дитина навчиться самостійно тримати їжу та їсти руками, що є важливим етапом розвитку самостійності.

4. Проблеми з грудним вигодовуванням

Використання ніблера може вплинути на поведінку дитини під час грудного вигодовування.

Якщо дитина звикає до легкого і швидкого отримання їжі через ніблер, вона може менше проявляти інтерес до грудного вигодовування, де потрібно більше зусиль для отримання молока.

Ніблер може стимулювати звичку кусати для отримання їжі, це може призвести до того, що дитина почне кусатися і під час грудного вигодовування.

5. Гігієнічні проблеми

Складність у повному очищенні ніблера може стати джерелом розмноження бактерій, збільшуючи ризик інфекцій та інших захворювань.

6. Ризик карієсу

Часте використання ніблера з фруктами та ягодами може збільшити ризик розвитку карієсу у маленьких дітей через постійний контакт зубів із цукром (фруктозою).

Червоні прапорці під час годування прикормом

Введення прикорму – це хвилююча подія в житті дитини, яка не завжди проходить гладко. 

Апетит малюка може коливатися під впливом різних факторів, що є абсолютно нормальним. Та іноді певні ситуації можуть свідчити про наявність проблеми та потребують звернення до педіатра, який спеціалізується на харчуванні дітей. 

Негайного звернення потребують наступні випадки:

• Постійний низький набір ваги (зниження персентилю на кривій зростання) або втрата ваги, не повʼязана з гострим захворюванням
• Більше одного випадку носового рефлюксу (блювання або зригування через ніс)
• Діарея або закреп
• Поява крові у випорожненнях
• Постійні епізоди задухи (удавлення), блювотного рефлексу або кашлю під час їжі

Наступні ситуації також потребують оцінки спеціаліста:

• Відраза або уникання продуктів певної текстури (пюреподібне, хрустке тощо) або харчової групи (м'ясо, овочі, зернові тощо)
• Труднощі з переходом на їжу шматочками
• Відсутність харчового інтересу після 7 місяців
• Плач, вигинання спини під час або після споживання їжі
• Стійка відмова від їжі
• Дитина їсть тільки з мультиками, книжками або іншими відволіканнями
• Дитина вживає тільки перетерту їжу і виключно з пляшки
• Прийоми їжі перетворюються на боротьбу, ви постійно думаєте як би нагодувати дитину
• В 12 місяців грудне/штучне вигодовування значно переважає над продуктами прикорму

Висновки

Прикорм – це процес введення нових видів їжі на додаток до звичного молочного харчування. 

Мета прикорму охоплює значно більше, ніж просто забезпечення необхідними поживними речовинами. 

Прикорм є важливим етапом в житті дитини, який впливає на її психологічний і фізичний розвиток, а також відіграє важливу роль у становленні її загального здоров'я та харчових звичок на все життя.

Саме по собі досягнення віку 4 місяців не повинно спонукати до введення прикорму, якщо дитина ще не проявляє інших важливих ознак готовності. 

Провідні організації рекомендують починати прикорм у віці близько 6 місяців. 

Крім віку, важливими ознаками готовності дитини до прикорму є здатність впевнено тримати голову, сидіти з підтримкою або без, брати предмети руками і підносити їх до рота, згасання виштовхувального рефлексу, а також харчовий інтерес до їжі дорослих.

Вибір методу введення прикорму залежить від можливостей та психологічної налаштованості годувальників, а головне – від особливостей та готовності дитини. 

В будь-якому типі прикорму важливо пропонувати безпечну і різноманітну їжу, враховувати індивідуальні потреби малюка та дотримуватися принципів чуйного годування.

Згідно з рекомендаціями не існує конкретної схеми чи таблиці для введення прикорму. 

Вибір перших продуктів залежить від різних факторів, проте важливо забезпечувати раціон, що включає продукти з усіх харчових груп. Це допоможе уникнути ризику дефіциту поживних речовин та розвитку вибірковості в харчуванні.

До року прикорм не повинен витісняти грудне вигодовування чи молочну адаптовану суміш, адже вони залишаються основним джерелом енергії для дитини. 

При введенні прикорму почніть з 1-2 чайних ложок їжі один раз на день, щоб познайомити дитину з новими смаками і текстурами, а також навчити жувати та ковтати їжу. 

Поступове збільшення кількості їжі відбувається відповідно до апетиту дитини, орієнтуючись на її сигнали голоду та насичення.

Познайомте немовля з різноманітними смаками під час прикорму, забезпечуючи спокійні та комфортні умови годування. 

Дозвольте дитині досліджувати їжу самостійно, будьте терплячими, і поступово переходьте на шматочки для розвитку жувальних навичок.

Важливо навчитися розпізнавати сигнали дитини про голод і ситість та годувати відповідно до них. 

Чуйне годування сприяє розвитку здорових харчових звичок, а також зміцнює емоційний зв’язок між батьками та дитиною.

Правильна техніка годування з ложки формує позитивні асоціації з їжею. Важливо звертати увагу не лише на те, чим годуєте малюка, але й на те, як саме це робите.

Для введення прикорму шматочками не потрібно чекати появи зубів у малюка, і наявність зубів не є критерієм готовності до прикорму.

Попри популярність, ніблер несе більше шкоди, ніж користі: може створювати проблеми з грудним вигодовуванням, затримку розвитку навичок жування і самостійного годування, підвищення вибірковості в їжі, гігієнічні ризики, а також ризик карієсу.

Апетит малюка може коливатися під впливом різних факторів, що є нормальним, але іноді це може свідчити про проблеми, які потребують звернення до педіатра, який спеціалізується на особливостях годування дітей.

Джерела:

https://www.pregnancybirthbaby.org.au/the-first-1000-days

https://www.who.int/publications/i/item/9789240081864

https://raisingchildren.net.au/babies/breastfeeding-bottle-feeding-solids/solids-drinks/introducing-solids

https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28027215/

https://www.healthychildren.org/English/family-life/family-dynamics/Pages/family-meals-eat-together-thrive-together.aspx

https://www.allergy.org.au/images/pc/ASCIA_PC_How_to_Introduce_Solid_Foods_FAQs_2024.pdf

https://www.nhs.uk/start-for-life/baby/weaning/

https://www.nhs.uk/conditions/baby/weaning-and-feeding/babys-first-solid-foods/

https://www.betterhealth.vic.gov.au/health/healthyliving/eating-tips-for-babies

https://www.cdhp.org/can-babies-chew-without-teeth/

https://www.health.govt.nz/system/files/documents/publications/healthy-eating-guidelines-for-new-zealand-babies-and-toddlers-nov21-v3.pdf

https://www.who.int/health-topics/complementary-feeding

https://www.healthychildren.org/English/ages-stages/baby/breastfeeding/Pages/Where-We-Stand-Breastfeeding.aspx

https://www.nct.org.uk/baby-toddler/feeding/introducing-solids/introducing-solids-tips-help-you-get-started

https://raisingchildren.net.au/babies/breastfeeding-bottle-feeding-solids/solids-drinks/solid-foods-practical-tips-for-getting-started

https://www.nhs.uk/start-for-life/baby/weaning/safe-weaning/choking-and-gagging-on-food/

https://www.who.int/activities/promoting-safe-food-handling

https://www.healthychildren.org/English/ages-stages/baby/feeding-nutrition/Pages/Is-Your-Baby-Hungry-or-Full-Responsive-Feeding-Explained.aspx

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8178105/

https://sosapproachtofeeding.com/eating-red-flags-parent/