Харчова Алергія Та Алергічна Висипка У Дитини 

Що таке харчова алергія?

В загальному, алергія – це імунна відповідь на певні агенти, речовини, частинки, які за своєю природою не несуть шкоди організму. Проте організм вирішує їх атакувати так само, як би він боровся з бактерією чи, наприклад, коронавірусом. 

Зокрема, так само трапляється і при харчовій алергії – організм атакує продукти, які зазвичай важливі та корисні для людини, як, наприклад, молоко та яйця. 

Оскільки раціон у сучасному житті доволі різноманітний, а висипи та симптоми неперетравлення супроводжують нас доволі часто, питання «А це може бути алергія?» є також досить актуальним.

Головні риси харчової алергії:

• Це реакція на їжу, що виникає в проміжку від секунд або хвилин до 2 годин після вживання продукту, для реакцій негайного типу, або протягом двох діб, для реакцій уповільненого типу, що проявляються шлунково-кишковими проявами.
• Це імунна відповідь, при якій виробляються антитіла до їжі.
• Навіть невелика кількість їжі може викликати серйозну реакцію – анафілаксію.

Поширеність харчової алергії

Харчова алергія поширена серед малят – до 1 року це близько 10%. Але діти часто її “переростають”, і з роками вона стає менш актуальною. 

Після року частота складає 6-8%, у дорослих – 5%. Важка харчова алергія може залишитися на все життя. Певні види харчової алергії можуть виникнути і в дорослому віці, напр. синдром «пилок-їжа».

Синдром «пилок-їжа», також відомий як оральний алергічний синдром, є алергічною реакцією, яка виникає у людей з алергією на пилок після вживання сирих фруктів, овочів або горіхів. 

Цей стан виникає через перехресну реактивність між білками, що містяться в пилку, та схожими білками у харчових продуктах.

Симптоми харчової алергії

Харчова алергія, як правило, проявляється:

• Висипами – зазвичай у вигляді гострої кропив’янки. Це почервоніння шкіри, іноді з поблідненням у центрі плям, які дещо піднімаються над рівнем шкіри, різної форми та розміру, і, як правило, дуже сверблять. І так, вони нагадують шкіру, яку вжалила кропива;

• Ангіоневротичний набряк – набряк губ, повік, вуха, пальців, а іноді – язика та горла;
• Свербіж (зокрема, вуха, долоні), суцільне почервоніння шкіри.

Додатково можуть бути й інші симптоми:

• Симптоми з боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, біль та спазми в животі;
• Почервоніння очей та сльозотеча;
• Симптоми з боку дихання: симптоми нежитю, свистяче дихання, задишка, стиснення в грудях, осиплість голосу, кашель та чхання;
• Блідість, зниження тиску, втрата свідомості;
• Зміна поведінки дитини: тривожність, роздратованість, в’ялість, судоми.

Харчова алергія у немовлят 

Особливої уваги потребує харчова алергія у немовлят. 

Адже саме в цей період дитина вперше знайомиться з великою кількістю продуктів харчування, зокрема з найбільш значимими харчовими алергенами. 

У цьому віці алергія може бути опосередкована антитілами – реакція негайного типу, і проявлятися вищепереліченими симптомами. 

Але нерідко у них трапляється алергія, не опосередкована антитілами, яка може проявлятися атопічним дерматитом та симптомами з боку травного тракту – харчовий протеїн-індукований ентероколіт, проктоколіт, езофагіт. 

Така алергія проявляється блюванням, наявністю прожилків крові в калі, надмірним зригуванням, коліками, тощо.

У немовляти, що перебуває на штучному вигодовуванні та не отримує жодного прикорму, також може виникнути харчова алергія на суміш. 

Адже суміш виробляється з тваринного молока, зазвичай коров’ячого, і містить відповідні білки-алергени. У такому випадку лікар може порекомендувати перехід зі звичайної суміші на гіпоалергенну з високим ступенем гідролізу білка. 

Соєва суміш, як правило, не рекомендована як варіант заміни при алергії на білок коров'ячого молока, оскільки не може вважатись гіпоалергенною.

Важливо застерегти вас не приймати таке рішення самостійно, адже не кожен висип є проявом алергії.

Алергія може виникнути навіть у малюка, який перебуває виключно на грудному вигодовуванні. 

Це дуже рідкісна ситуація, яка може трапитися у дітей з підвищеною чутливістю до харчових алергенів, які, хоч і в дуже малій кількості, все ж можуть потрапити у молоко матері. 

У такому випадку лікар може порекомендувати мамі вживати відповідний продукт у такій пороговій кількості, яка не викликає реакції.

Причини виникнення харчової алергії

Алергія виникає через генетичну схильність – малюкові дістаються певні гени від мами чи тата, які «програмують» його імунітет на схильність до алергії.

Але також важливі фактори оточуючого середовища: і екологія, і перебіг вагітності, і тривалість грудного вигодовування, і перші контакти з їжею. 

Зокрема, існує теорія дуального контакту з алергенами: діти знайомляться з ними і через слизову оболонку, і через шкіру. Так ось, якщо знайомство з їжею відбувається переважно через слизову оболонку, тобто ротик, розвивається правильне звикання – толерантність. 

Якщо через шкіру, а особливо атопічну, з порушеним бар’єром, може розвинутися алергія.

В такому випадку організм починає виробляти антитіла, імуноглобуліни Е, до молекул їжі.

Може алергія розвинутися і через інший механізм – втрату толерантності. 

Як це працює: дитині, наприклад, з атопічним дерматитом, що може (а може і зовсім ні) погіршуватися від молока, яєць, виключають цей продукт на роки. 

За статистикою, кожна п’ята така дитина розвиває антитіла (імуноглобуліни Е) та алергію до цього продукту, а кожна третя – розвиває анафілактичну реакцію. 

Різні дослідження показують, що IgE-опосередкована алергія на молоко, яйця, пшеницю та сою зазвичай проходить у дитинстві, тоді як алергія на арахіс, горіхи, рибу та молюсків, як правило, є стійкою.

Небезпека харчової алергії: чи варто виключати алергени?

Перше і головне – це ризик розвитку анафілаксії – негайної важкої реакції, що супроводжується висипом, набряком, задишкою, набряком горла або зниженням тиску і втратою свідомості. 

На жаль, анафілаксія може розвинутися навіть на зовсім крихітну кількість продукту, виникнути швидко, розвиватися бурхливо і бути небезпечною для життя. 

У цьому випадку дуже важливо вчасно встановити правильний діагноз, точно визначити, що саме є алергеном, оцінити потенційну тяжкість алергії та можливі ризики, визначити кількість алергену, яку дитина може безпечно вживати, та форму термічної обробки, наприклад, запікання, яка дозволить безпечно вживати продукт. 

Навіщо це робити, якщо можна просто здати аналіз на алерген та виключити всі небезпечні продукти? 

Це дуже важливо. 

Якщо продукт у певній мірі, або формі, добре переноситься, наприклад, молоко в складі запеченого кексу, дуже важливо продовжити його вживати, і під контролем лікаря поступово вводити більшу кількість або менш оброблені форми. 

Саме така тактика допоможе попередити втрату толерантності і поступово розвивати її на майбутнє – дитина зможе їсти продукт. 

Повне виключення продукту-алергена з раціону маленької дитини може здатися простим рішенням, але варто враховувати, що після початку відвідування дитиною дитячого колективу, школи, літнього табору чи святкових заходів, ризик зіткнення з потенційною небезпекою залишатиметься високим.

Ще одна небезпека – дефіцит білка, вітамінів та мінералів, коли дитина знаходиться на обмежувальній дієті. Ні в якому разі не можна виключати основні джерела нутрієнтів, такі як молоко та яйця, і не коригувати харчування у дієтолога чи нутриціолога. Інакше дефіцитний стан гарантовано.

Ну і не менш важлива загроза – у дитини може розвиватися розлад харчової поведінки. Це може бути як через перенесену важку харчову реакцію – страх їсти їжу, так і через суворі дієтичні обмеження.

Діагностика та лікування харчової алергії

Головне – кожен випадок індивідуальний, і в кожному випадку основне – ретельна діагностика.

І ви в цьому граєте ключову роль – ваші нотатки, харчовий щоденник із фіксацією, коли, яка реакція і після якого продукту. 

В свою чергу, лікар-алерголог проводить алерготести: шкірні та за аналізом крові, а також провокаційну пробу з їжею. 

Дуже важливо правильно інтерпретувати аналізи. Буває, і доволі часто, що наразі є позитивний результат щодо харчової алергії, а самої харчової алергії при цьому може і не бути. 

Тому що наявність антитіл у крові до продукту ще не означає, що є алергія. Лікар обов’язково визначить, чи є такий тест значущим у кожному конкретному випадку, чи є реакція на продукт.

У найбільш важких і небезпечних випадках необхідно дійсно повністю виключати продукт, коли навіть найменша кількість (крихти) може викликати анафілаксію.

У випадках, коли невелика кількість продукту добре переноситься, буде рекомендовано продовжити вживання такої кількості або певної форми приготування. 

Це стосується так званих драбин – молочної та яєчної – коли є алергія на молоко або яйця. Продукт починають вводити не тільки з малої кількості, але й з форми, що зазнала високого ступеня термічної обробки. 

Це пов’язано з тим, що при запіканні деякі алергени цих продуктів розщеплюються на дрібні частки, що втратили свій алергенний потенціал. Отже, їх можна безпечно їсти. 

Такі алергени є в молоці, яйцях, фруктах та овочах. Але ці деталі лікар-алерголог визначає за допомогою спеціальних детальних алерготестів. Деякі продукти містять алергени, що зовсім не втрачають своєї алергенності при приготуванні. До них відноситься риба, морепродукти, арахіс, горіхи. 

Під час приготування риби чи морепродуктів небезпеку можуть становити навіть випари, що утворюються в процесі смаження чи варіння. Тому при відомій алергії на ці продукти важливо уникати їх приготування в присутності людини з алергією на зазначені продукти.

Також у світі існує метод лікування алергії – так звана алерговакцинація, або алергенспецифічна імунотерапія. Для проведення такого лікування лікарі визначають мінімальну кількість алергену, яку дитина може отримати без алергічної реакції. Далі дитина отримує цей алерген щодня з поступовим збільшенням кількості.

Це може бути дозована кількість їжі (в лікарні відміряється кількість арахісового борошна або вдома зважується кількість запеченого кексу), або певні комерційні препарати. Це можуть бути таблетки або порошки, а також нашкірні пластирі, що містять певну стандартну дозу алергену. 

У будь-якому випадку лікар надає план дій при алергії, якщо відбулося раптове споживання та негайна алергічна реакція. 

Як правило, в таких ситуаціях людині з харчовою алергією рекомендується негайно припинити вживання їжі, викликати швидку допомогу і мати при собі шприц-ручку з адреналіном. 

Це спеціальний шприц з абсолютно невидимою голкою, простий і швидкий у використанні, і людині потрібно кілька секунд, щоб ввести собі препарат. Він є негайним засобом, який призначений для введення не лікарем, а батьками, вчителями або самим пацієнтом.

Алергени в прикормі: уникати чи ні?

Прикорм важливий як для харчування, так і для розвитку, і є важливим етапом переходу від грудного вигодовування (або суміші) до харчування за спільним столом з родиною. 

Період прикорму – це час швидкого росту та розвитку, коли немовлята чутливі до дефіциту або надлишку поживних речовин, і коли відбуваються значні зміни в раціоні завдяки введенню нових продуктів, смаків та досвіду годування.

Колись популярною була така тактика: алергени (а ними вважали в основному рибу, горіхи, ягоди та фрукти) – чим пізніше, тим безпечніше. Але спостереження за дітьми та великі дослідження з харчової алергії показали, що це не так. 

По-перше, більш поширеними алергенами є молоко, яйця та інші продукти з «великої девʼятки алергенів». І відкладати введення цих продуктів здоровій дитині не варто!

По-друге, дослідження підтвердили, що більш раннє (з 3-4 місяців) введення в раціон яйця та арахісу знижує ризик алергії на них. Звісно, таке раннє введення в дослідженнях відбувалось під контролем лікарів – тому надалі ми надамо комфортні та безпечні рекомендації.

Щодо інших продуктів – цілком можливо, що з ними діє той самий механізм, але, як ви знаєте, останнє слово за доказовістю – тож ми чекаємо на результати досліджень.

Головне – прикорм потрібно вводити вчасно, не відкладаючи «на потім», навіть у дітей з підвищеним ризиком алергії (атопія у дитини або батьків).

Атопія – спадкова схильність до розвитку алергічних хвороб. Дуже часто атопію пов’язують з атопічним дерматитом. Хоча атопічний дерматит і може бути пов’язаний з алергією на їжу, насправді ці два стани поєднуються лише у кожної 10-ї дитини з атопічним дерматитом. Тому при атопічному дерматиті сувора дієта – зовсім необґрунтована. Навпаки, варто не пропускати час введення алергенів у прикорм, щоб встигнути розвинути у дитини толерантність до харчових продуктів.

Це сприяє правильному росту, розвитку та своєчасному формуванню толерантності до продуктів. І лише в разі виникнення алергії така дитина потребує визначення індивідуального плану введення алергену у співпраці з лікарем.

Як правильно вводити алергени: чи існує схема введення алергенів?

Продукти, які найчастіше викликають алергію і яких матусі, побоюючись реакцій у малюка, прагнуть уникати, насправді є ключовими для успішного переходу дитини від грудного вигодовування (або суміші) до сімейного раціону.

До них відноситься так звана «велика девʼятка алергенів»:

• Молоко та молочні продукти 
• Яйця та продукти з них 
• Глютеновмісні злаки (пшениця, жито, ячмінь) та вироби з них
• Соя та продукти з неї
• Риба та продукти з неї
• Морепродукти (молюски, ракоподібні) та продукти з них
• Арахіс та продукти з нього
• Горіхи та продукти з них
• Кунжут та його похідні

Крім того, існують й інші продукти, які мають певний алергенний потенціал, тому щодо них також можуть виникати побоювання. До них належить селера та інші надзвичайно важливі для раціону дитини продукти: фрукти, ягоди, свіжі овочі та бобові.

Як же діяти в такій ситуації?

По-перше, здоровим дітям, а також дітям із симптомами атопії, рекомендовано не відкладати введення прикорму, а розпочинати його вчасно, тобто у віці 4-6 місяців, орієнтуючись на ознаки готовності. 

І головне – це також стосується основних алергенів, згаданих вище. 

Важливо включати в раціон малюка всі продукти, які вживаються в родині, за винятком заборонених по віку продуктів. А також варто знайомити дитину і з продуктами, з якими вона буде контактувати в подальшому під час зростання: садок, школа, дитячі свята тощо. Це допоможе підтримувати толерантність до цих продуктів.

Варто також зауважити, що відсутність реакції на адаптовану молочну суміш не може повністю виключити алергію на молоко, тому дітей на штучному або змішаному вигодовуванні потрібно також знайомити з молочними продуктами враховуючи їх алергенний потенціал. 

Щодо схеми введення алергенів у прикорм, то наразі не існує категоричних рекомендацій стосовно порядку введення продуктів або кількості нових продуктів, які можна вводити за один день. 

І ще одна чудова новина – на сьогодні не існує правила «перерви» між нововведеними продуктами. Найважливіший фактор полягає в тому, що продукти мають бути багаті на жири, білки, вуглеводи, залізо, цинк та інші важливі мікроелементи.

Тож раціон має бути різноманітним і включати всі групи продуктів, а саме:

• Зернові, коренеплоди, бульбоплоди.
• Бобові та горіхи.
• Молочні продукти (молоко, йогурт, сир).
• Яйця.
• М’ясо, риба, птиця, печінка та інші продукти тваринного походження.
• Овочі та фрукти, багаті на вітамін А (жовті та оранжеві).
• Інші фрукти, овочі, ягоди та зелень.

Однак, якщо вам потрібні більш конкретні рекомендації, можна спиратися на наступні узагальнені поради щодо введення алергенів з "великої девʼятки":

• Почніть з невеликої кількості продукту (наприклад, 1/8 ч.л.) і, за відсутності алергічних реакцій, поступово збільшуйте порцію протягом декількох наступних пропонувань.
• Щоб полегшити відстеження реакцій на конкретний продукт, вводьте лише один новий алерген за один прийом їжі. Найкраще це робити в першій половині дня, щоб мати достатньо часу для спостереження за можливими алергічними реакціями протягом дня.
• Якщо у дитини виникла легка або помірна алергічна реакція, то відкладіть введення цього алергену, дайте дитині антигістамінний засіб згідно з інструкцією. У разі анафілаксії – негайної, важкої реакції – викликайте швидку медичну допомогу. 

Обовʼязково проконсультуйтеся з лікарем-алергологом щодо діагностики та подальшої тактики лікування.

• Щоб підтримувати толерантність, продукти, які не викликали реакцій, слід регулярно включати в раціон дитини. Це стосується всіх продуктів, і допоможе в цьому різноманітне харчування.

Ви також можете скористатися цими порадами в разі, якщо плануєте додавати до раціону такі рідкісні, але алергенні продукти, як люпин або гірчиця (як натуральна спеція). Наприклад, якщо ви їх часто вживаєте або ж ці продукти є широко поширеними у вашій місцевості.

Маркування алергенів: що потрібно знати споживачам

Згідно з законодавством в Україні діє перелік з 14 основних алергенів, аналогічний до того, що використовується в країнах ЄС. 

Ці алергени повинні бути чітко зазначені на етикетці харчових продуктів та в меню у закладах харчування, якщо вони входять до складу продукту або страви, навіть у незначних кількостях або у зміненій формі.

Всі потенційні алергени виділяють жирним шрифтом або підкресленням, щоб споживачі могли легко помітити їх на етикетці продукта. 

Такі вимоги спрямовані на захист здоров'я споживачів, зокрема тих, хто має алергії або харчову непереносимість, і зобов'язують виробників надавати точну інформацію на упаковках продуктів.

Це допомагає споживачам безпечно вибирати продукти харчування та уникати потенційно небезпечних речовин.

Перелік 14 основних продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість: 

1. Молоко та молочні продукти
2. Яйця
3. Риба
4. Молюски 
5. Ракоподібні
6. Соя
7. Злаки, що містять глютен (пшениця, жито, ячмінь)
8. Горіхи
9. Арахіс
10. Гірчиця
11. Кунжут
12. Селера
13. Люпин
14. Двоокис сірки та сульфіти

Висновок

Харчова алергія – поширена проблема, особливо актуальна в дитячому віці. 

Харчова алергія суттєво впливає на якість життя всієї родини, накладаючи значні дієтичні обмеження, постійну тривогу та страх важкої анафілактичної реакції на їжу. Все це може призводити до розвитку дефіцитних станів щодо нутрієнтів і розладів харчової поведінки. 

Тому своєчасне звернення до лікаря, точна діагностика та правильна тактика лікування є надзвичайно важливими.

Джерела:

1. Sicherer SH, Warren CM, Dant C, Gupta RS, Nadeau KC. Food Allergy from Infancy Through Adulthood. J Allergy Clin Immunol Pract. 2020 Jun;8(6):1854-1864. doi: 10.1016/j.jaip.2020.02.010. PMID: 32499034; PMCID: PMC7899184.
2. Chang A, Robison R, Cai M, Singh AM. Natural History of Food-Triggered Atopic Dermatitis and Development of Immediate Reactions in Children. J Allergy Clin Immunol Pract 2016; 4:229–36.
3. Fewtrell M, Bronsky J, Campoy C, Domellöf M, Embleton N, Fidler Mis N, Hojsak I, Hulst JM, Indrio F, Lapillonne A, Molgaard C. Complementary Feeding: A Position Paper by the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (ESPGHAN) Committee on Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2017 Jan;64(1):119-132. doi: 10.1097/MPG.0000000000001454. PMID: 28027215.
4. Santos AF, Riggioni C, Agache I, et al. EAACI guidelines on the diagnosis of IgE-mediated food allergy. Allergy. 2023; 78: 3057-3076. doi:10.1111/all.15902
5. Devonshire AL, Lin AA. Tackling Food Allergy in Infancy. Immunol Allergy Clin North Am. 2021 May;41(2):205-219. doi: 10.1016/j.iac.2021.01.008. Epub 2021 Mar 24. PMID: 33863480; PMCID: PMC8276160.
6. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2639-19#Text
7. https://www.efsa.europa.eu/en/safe2eat/allergens