БЛВ-Прикорм: Від Теорії До Практики

Катерина Слив’як

Сімейний лікар, консультант з грудного вигодовування та харчування малюків, харчовий терапіст в методі SOS

Валерія Варніцька

Харчовий терапіст в підході чуйного годування, дитячий нутриціолог

Під час прикорму важливо враховувати не лише що ми пропонуємо малюку, а й як це відбувається, адже це впливає на фізичний і розумовий розвиток дитини, а також на формування харчової поведінки та загальне ставлення до їжі в майбутньому.

Хоча не існує єдиного правильного для всіх методу введення прикорму, багато сімей обирають саме БЛВ-прикорм через зручність та численні позитивні аспекти.

У цій статті ми розглянемо особливості методу BLW і і допоможемо вам зрозуміти, чи підходить цей метод для вашої родини.

Зміст

Що таке БЛВ-прикорм
Історія БЛВ-прикорму
Основні принципи БЛВ-прикорму
Позитивні сторони БЛВ-прикорму
Побоювання, повʼязані з БЛВ-прикормом
BLISS: Еволюція БЛВ-прикорму
Коли розпочинати БЛВ-прикорм
Як починати БЛВ-прикорм: на що звернути увагу
Як відрізнити “блювотний рефлекс” від задухи
Грудне вигодовування/молочна адаптована суміш та прикорм
Як часто пропонувати прикорм
Основні принципи безпечної подачі продуктів
Продукти, яких варто уникати в дитячому раціоні
Приклади перших продуктів та тарілок на БЛВ-прикормі
Висновок

Що таке БЛВ-прикорм

Самоприкорм, або БЛВ-прикорм (з англ. baby-led weaning) – це метод введення прикорму, при якому традиційний етап годування пюрованою їжею з ложки пропускається.

Замість цього дитина одразу отримує адаптовані продукти з сімейного столу й сама вирішує, що та скільки їсти, а також у який спосіб досліджувати їжу.

Історія БЛВ-прикорму

Самоприкорм – це більше, ніж просто введення прикорму шматочками, і він не є сучасним трендом чи новою вигадкою.

Подібні підходи використовувалися в традиційних культурах, де діти з раннього віку долучалися до сімейних трапез і самостійно їли.

Цей метод набув популярності завдяки Джилл Реплі, медсестрі та консультантці з грудного вигодовування з Великої Британії.

У 2008 році вона разом з Трейсі Муркет опублікувала книгу “BLW-прикорм. Як допомогти дитині полюбити корисну їжу”, яка детально описує принципи та практичні аспекти BLW-прикорму.

Після публікації книги, ідеї самоприкорму стали швидко поширюватися серед батьків у всьому світі.

Сьогодні він є визнаним методом введення прикорму в багатьох країнах, зокрема і у Великій Британії.

Основні принципи БЛВ-прикорму

Малюк одразу їсть разом із родиною за сімейним столом, отримуючи адаптовану їжу з загального меню, окрім заборонених продуктів. Від початку дитина сама вирішує, що і скільки з’їсти із запропонованого. Її не догодовують ложкою, вона їсть самостійно.
Заохочується активне дослідження їжі: малюку дозволено розминати, нюхати, облизувати та гратися з запропонованою їжею. Їжа подається в різних формах, розмірах і текстурах відповідно до віку та жувальних навичок, з дотриманням правил безпечної подачі. Для рідких продуктів, як-от каші чи йогурти, можна запропонувати ложку.
Концепція БЛВ-прикорму не суперечить чуйному годуванню. Якщо дитина зацікавлена в їжі, але не може впоратися з консистенцією або формою, батьки можуть допомогти, залишаючи контроль за нею: набрати їжу на ложку, піднести її до рота і дочекатися, поки малюк сам потягнеться. Те саме стосується й подачі шматочків.

Позитивні сторони БЛВ-прикорму

Легший процес годування

BLW-прикорм спрощує процес годування, економлячи час і кошти, адже дитина їсть ту саму їжу, що й вся сім'я, лише в адаптованій формі.

Це означає менше окремих страв і, ймовірно, зниження витрат на спеціальне дитяче харчування.

Крім того, завдяки спільному раціону малюк з раннього віку звикає до сімейного раціону.

Соціальний розвиток та зміцнення родинних звʼязків

Спільні з родиною прийоми їжі, що є в основі концепції самоприкорму, сприяють соціальній взаємодії та наслідуванню харчових звичок дорослих.

Під час спільних трапез діти навчаються взаємодіяти з іншими, спостерігати за їхньою поведінкою, вчаться жувати та спілкуватися.

Сприяє розвитку моторних навичок

Їжа з різною текстурою і консистенцією допомагає дітям навчитися жувати, розвиває м’язи щелепи та язика, що є важливою частиною розвитку моторних функцій ротової порожнини, які безпосередньо впливають на мовленнєві навички.

Взаємодія з продуктами різного розміру й форми також тренує дрібну моторику і координацію.

Вплив на сенсорний розвиток дитини

Знайомство з різними консистенціями, текстурами, формами та розмірами їжі чудово стимулює розвиток сенсорних навичок.

Коли дитині дозволено розминати, нюхати, облизувати та гратися з їжею, це допомагає їй досліджувати світ, задіюючи всі органи чуття, що корисно для загального розвитку малюка.

Закладається фундамент здорової харчової поведінки

Автономність дитини – це ще один з ключових принципів BLW-прикорму.

Коли малюк має можливість самостійно вибирати, що і скільки їсти з запропонованого, це розвиває у нього незалежність і впевненість у своїх діях.

Таким чином, дитина вчиться розпізнавати свої відчуття голоду й ситості, що є ключовою навичкою для формування здорової харчової поведінки

Раннє знайомство з різними текстурами та смаками сприяє відкритості до нових продуктів, що може зменшити вибірковість у харчуванні в майбутньому.

Варто розуміти, що ці позитивні моменти можна досягти і при традиційному пюре-прикормі, якщо дотримуватися принципів чуйного годування, пропонувати різноманітні смаки та текстури навіть у формі пюре, а також вчасно переходити на шматочки.

Важливо також залучати дитину до сімейних трапез, дозволяючи їй спостерігати та брати участь у процесі.

Побоювання, повʼязані з БЛВ-прикормом

Буде безлад

Традиційний прикорм у вигляді пюре також не забезпечує абсолютного порядку, адже дітям природно досліджувати їжу різними способами, зокрема руками.

Хороша новина в тому, що з досвідом і розвитком навичок малюк стане вправнішим і охайнішим.

Щоб їсти шматочки потрібні зуби

Як правило, першими прорізуються різці, які допомагають кусати, але не жувати.

Моляри – основні жувальні зуби – з’являються переважно після року.

Перші жувальні рухи у дитини можна помітити вже в 4-5 місяців, а повний набір зубів формується не раніше 2-3 років.

Протягом цього періоду діти ефективно використовують свої ясна для подрібнення та жування їжі, але важливо пропонувати їжу в безпечному вигляді.

Тому, щоб їсти прикорм шматочками, не потрібно чекати появу зубів у малечі.

Шлунково-кишковий тракт дитини не готовий одразу до шматочків

Більшість немовлят проходять через фазу, коли вони часто кусають великі шматки, що може лякати батьків. Насправді це корисно для розвитку жувальних та ковтальних рефлексів.

Щодо впливу на шлунково-кишковий тракт, навіть якщо великий шматок їжі потрапить у шлунок, це не принесе шкоди.

Шлунок дитини перемелює їжу до розміру 3-5 мм перед тим, як вона потрапляє в дванадцятипалу кишку, і він легко справляється з цією задачею.

Важливо, щоб їжа була м'якою та безпечною, щоб уникнути задухи.

Не варто хвилюватися, якщо ви побачите шматочки їжі в дитячих випорожненнях, адже це є частиною процесу навчання та адаптації травної системи дитини до цілісної їжі.

Раціон сімʼї може не підходити для малюка

Якість харчування дитини, що отримує прикорм з сімейного стола, значною мірою залежить від раціону всієї родини.

Проте, ближче до року, дитина все одно почне проявляти інтерес до їжі на вашій тарілці і рано чи пізно приєднається до загального столу.

Тому початок прикорму – це чудова нагода зробити свій раціон більш здоровим.

А такі продукти, як сіль або цукор, можна додавати до своїх страв безпосередньо у своїй тарілці.

Вищий ризик задухи

Дослідження показують, що при дотриманні загальних правил безпеки під час їжі, включаючи безпечну подачу, немає різниці в частоті задухи між немовлятами, яких знайомили з продуктами прикорму за допомогою методу BLW або традиційного годування з ложки.

Незалежно від вибраного методу прикорму, важливо подавати їжу згідно з правилами безпечної подачі та дотримуватися інших заходів безпеки під час їжі.

Вища частота дефіцитних станів

Згідно з рекомендаціями, будь-який тип прикорму має включати багату залізом, різноманітну та високоенергетичну їжу з самого початку.

Дотримуючись цих рекомендацій, можна значно знизити ймовірність виникнення дефіцитів, зокрема заліза та цинку.

Для вирішення потенційних проблем типового БЛВ-прикорму, таких як недостатнє споживання поживних речовин та ризик задухи, був розроблений метод BLISS.

Він пропонує більш структурований підхід до вибору продуктів і безпечної подачі їжі.

BLISS: Еволюція БЛВ-прикорму

Метод BLISS (Baby-Led Introduction to SolidS) – це модифікація традиційного методу BLW.

Цей підхід був розроблений в рамках рандомізованого контрольованого дослідження, яке розглядало вплив BLW-прикорму на здоров’я та вирішувало основні проблеми, які існують у багатьох медичних працівників щодо цього підходу до годування.

Додатково з основними правилами BLW, батьки були спеціально навчені щодо:

Продуктів з високим вмістом заліза;
Високоенергетичних продуктів;
Небезпеки задухи.

Таким чином цей метод має такі основні зміни:

Продукти з високим вмістом заліза варто пропонувати під час кожного прийому їжі;
Під час кожного прийому їжі варто пропонувати висококалорійні продукти;
Фрукти або овочі варто пропонувати під час кожного прийому їжі;
Мають бути чіткі вказівки щодо відповідної текстури та форми їжі, щоб зменшити ризик задухи.

Коли розпочинати БЛВ-прикорм

Більшість авторитетних організацій, такі як ВООЗ, Американська академія педіатрії, тощо, рекомендують розпочинати прикорм у віці близько 6-ти місяців.

Окрім того, перед початком варто зрозуміти, чи має малюк ознаки готовності до БЛВ-прикорму, а саме:

Може сидіти самостійно або з мінімальною підтримкою, добре контролює рухи голови та шиї;
Сидячи, дитина може нахилитися, дотягнутися до предмета рукою, схопити його та донести до рота;
Має харчовий інтерес, тобто активно спостерігає, коли дорослі їдять, і відкриває рот, коли підносять ложку.

Як починати БЛВ-прикорм: на що звернути увагу

Правильне положення тіла

Дитина повинна сидіти вертикально в стільчику для годування чи на колінах у дорослого.

Її положення має бути стійким, щоб вона могла вільно рухати руками.

Годувати дитину лежачи, в нахилі чи на животику – небезпечно!

Почніть зі знайомства

Не хвилюйтесь, що дитина їсть мало чи відмовляється від деяких продуктів.

Дослідження їжі руками – один із етапів знайомства і прийняття їжі. Іноді дітям потрібно більше 10 спроб, щоб звикнути до нового продукту.

Цілком нормально, коли малюки роблять кумедні гримаси, пробуючи нову їжу.

Такі вирази обличчя можуть свідчити про різні емоції: дитина може бути здивована, збентежена або невпевнена щодо нового смаку.

Спостерігайте за малям

Найкраще пропонувати їжу, коли малюк не надто втомлений та голодний, адже таке самопочуття завадить йому сповна вчитися їсти та досліджувати їжу.

Зробіть атмосферу за столом радісною

Говоріть із дитиною про їжу, яку ви їсте: якого вона кольору, смаку, запаху чи текстури.

Показуйте, як ви жуєте і насолоджуєтесь своєю їжею. Дозвольте дитині їсти у своєму темпі, не кваплячи її.

Не відволікайте малюка від їжі

Мінімізуйте відволікаючі фактори.

Під час прийомів їжі не саджайте дитину перед телевізором, телефоном чи планшетом.

Ніколи не залишайте наодинці дитину, яка їсть

Завжди спостерігайте за малюком під час їжі.

Це допоможе запобігти випадкам задухи.

Переконайтеся, що їжа є безпечною

Їжа повинна підходити за розміром і текстурою, щоб уникнути задухи, а також не повинна бути занадто гарячою для уникнення опіків.

Перша допомога при удавленні

Навчіться розрізняти ситуації, коли у дитини виникає блювотний рефлекс, і коли вона вдавилася, що потребує дій.

Ці поради допоможуть зробити процес прикорму приємним та комфортним.

Як відрізнити “блювотний рефлекс” від задухи

Блювотний рефлекс (з англ. gagging) – це нормальна реакція організму, яка захищає від потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи.

Він проявляється у вигляді сильного скорочення м’язів задньої стінки горла, що може викликати відчуття нудоти або блювання.

Коли відбувається блювання, щелепа опускається, а язик висувається вперед. Дихання продовжується, і дихальні шляхи залишаються вільними.

У немовлят та маленьких дітей блювотний рефлекс особливо поширений, коли вони навчаються їсти різні текстури та види їжі.

Він діє як захисний механізм, гарантуючи, що великі або неправильно пережовані шматки їжі не потрапляють у дихальні шляхи.

Цей рефлекс супроводжується гучними звуками, а шкіра дитини може почервоніти під час цього.

Хоча блювотний рефлекс може бути неприємним, він зазвичай не шкідливий і зменшується з часом, коли людина звикає до вживання різноманітних продуктів.

Задуха, або удавлення, це стан, коли дихальні шляхи блокуються.

Деякі з ознак задухи включають:

задихання;
синій колір навколо губ або очей;
хрипи;
нездатність видавати звук, наприклад плакати.

Перед початком прикорму обов’язково варто вивчити першу медичну допомогу при удавленні:

Грудне вигодовування/молочна адаптована суміш та прикорм

Американська академія педіатрії та ВООЗ рекомендують грудне вигодовування, як єдине джерело харчування для дитини протягом перших 6 місяців.

Після початку прикорму приблизно в 6 місяців варто продовжувати грудне вигодовування до двох років або пізніше, якщо ви і ваша дитина цього бажаєте.

Грудне вигодовування має багато переваг для обох, матері і дитини, після шести місяців і надалі.

Також воно забезпечує баланс поживних речовин, необхідних вашому малюку.

До року основною частиною годування залишається грудне вигодовування чи молочна адаптована суміш. Тому не варто спеціально заміняти одну порцію молочного годування на прикорм.

Краще спостерігати за вашою дитиною, адже з дорослішанням малюк споживатиме більше продуктів прикорму. Молочні годування зменшуватимуться поступово, природним чином, ближче до року малюка.

Ця рекомендація стосується всіх типів прикорму, зокрема BLW.

Деякі діти матимуть більше охоти досліджувати їжу, якщо вони не надто голодні, а інші – навпаки, тому молочне годування, грудне чи штучне, може бути за 2-1,5 години чи навіть 30 хвилин до прикорму – варто визначати цей час індивідуально.

Також варто запропонувати малюку молочне годування і одразу після прикорму, якщо він показує ознаки голоду.

Як часто пропонувати прикорм

До року прикорм не повинен витісняти грудне вигодовування чи молочну адаптовану суміш, адже вони є основним джерелом енергії в такому віці.

Починайте прикорм з невеликої кількості їжі і поступово збільшуйте його частоту, орієнтуючись на апетит та потреби дитини.

ВООЗ пропонує таку кількість прийомів їжі:

6-8 місяців – 2-3 рази на день;
9-23 місяці – 3-4 рази на день, також можуть бути 1-2 поживні перекуси, якщо дитина цього потребує.

Основні принципи безпечної подачі продуктів

Для забезпечення комфортного та безпечного процесу годування необхідно дотримуватися правил безпечної подачі їжі.

Це важливо знати не тільки батькам, які вибрали БЛВ-прикорм, адже ближче до року всі малюки переходять на їжу шматочками, а високий ризик вдавитися зберігається до 4-5 років.

Найнебезпечніші продукти, які підвищують ризик задухи, мають такі ознаки:

Круглі.
Тверді.
Гладкі та слизькі.
В’язкі та липкі.
Дрібні.

Продукти з найвищим ризиком задухи для дітей віком до 4-5 років:

Сирі тверді овочі та фрукти великими шматками (наприклад, яблука та морква).
Цілі круглі ягоди, виноград, помідори чері, вишня тощо.
Горіхова паста на ложці або намазана товстим шаром.
Цілі горіхи, насіння та кісточки великого розміру.
Великі жорсткі шматки м’яса.
Цитрусові з плівкою.
Бобові, такі як нут, горох, а також зернята гранату та кукурудзи в цільному вигляді.
Риба і м’ясо з кісточками.
Сушки, сухарики, жорстке печиво, чіпси, попкорн.
Льодяники, чупа-чупси, жувальні цукерки, маршмеллоу, іриски тощо.
Хот-доги і сосиски, не розрізані вздовж.

Щоб убезпечити страви та продукти, важливо дотримуватися таких правил:

Не змішувати шматочки і пюре в одній страві, поки дитина не навчилася впевнено жувати.
Видаляти жорстку шкірку і великі кісточки/насіння.
Сирі, тверді та волокнисті овочі (яблуко, гарбуз, морква, буряк тощо) потрібно готувати до м’якості, а в сирому вигляді натирати або нарізати тонкою соломкою. Якщо ви можете легко розчавити продукт подушечками ваших пальців – отже, він достатньо м’який і дитина зможе це зробити яснами.
Круглі та овальні продукти менші або близько дорослого розміру знака ОК👌 (помідори чері, виноград, оливки, вишня, полуниця, велика лохина, яйця, ківі тощо) розрізати на 4-6 частин, а не на 2.
Круглі й овальні продукти дрібного розміру (горошок, маленька лохина, смородина, нут тощо) необхідно придавлювати.
Довгасті продукти круглої форми (морква, банан, сосиски, огірки, креветки тощо) нарізати півмісяцями або вздовж, щоб прибрати круглу форму зрізу.
М’ясо готувати до м’якості та різати поперек волокон. Очищати від кісток. Також можна подавати м’ясо у вигляді м’яких котлеток, нарізаних брусочками або у вигляді фаршу.
Рибу ретельно перебирати від кісток, шкірку видаляти.
Горіхи, арахіс і велике насіння слід подрібнювати до крихти і додавати до страв.
Горіхові та пасти з насіння додавати до страв, ретельно перемішуючи, або намащувати тонким шаром.
Твердий сир натирати на тертці й додавати до страв або нарізати тонкими слайсами/соломкою, не подавати кубиками.
Цитрусові очищати від шкірки, плівки та кісточок.
Сухофрукти вимочити в окропі, нарізати дрібно і додавати до страв.
Макаронні вироби, вареники, пельмені тощо готувати до стану повної готовності (уникати аль денте і недовареного тіста).
М’який і свіжий хліб необхідно підсушити перед подачею.
Зелень добре подрібнювати і додавати в страви. Такі листові овочі як шпинат або щавель можна подавати окремо, але після тушкування.

Продукти, яких варто уникати в дитячому раціоні

Крім небезпечно поданих продуктів, існують деякі інші продукти, які необхідно уникати в раціоні немовлят та маленьких дітей через їх потенційну небезпеку. До таких продуктів відносяться:

Мед. Може містити спори ботулізму, які небезпечні для дітей до 1 року. Загалом мед відноситься до доданого цукру, який рекомендують уникати до 2 років мінімум.
Сіль. До 1 року мінімум не варто додавати сіль в страви та слід обмежувати продукти з доданою сіллю (сир, хліб тощо).
Цукор. Не рекомендується для дітей до 2 років через ризик карієсу та формування неправильних харчових звичок. Мед, сік, сиропи є також різновидами доданого цукру.
Коров'яче та рослинне молоко, як напій до 1 року. Однак ці продукти, крім рисового, можуть бути використані в невеликій кількості у складі страв.
Рисове молоко. Дітям до 5 років не слід давати напої та страви з рисовим молоком, оскільки воно може містити занадто багато миш'яку.
Сирі або недостатньо приготовані яйця, мʼясо, риба та інші тваринні продукти дітям до 5 років. Можуть містити сальмонелу, кишкову паличку та інші патогени, які можуть спричинити харчове отруєння.
Непастеризоване молоко та продукти з нього, сири з пліснявою дітям до 5 років. Також можуть містити патогени, які можуть спричинити харчове отруєння.
Риба з високим вмістом ртуті, така як акула, меч-риба, марлін, блакитний тунець.
Чай, зокрема травʼяний, кава, какао. Містять кофеїн, який негативно впливає на дитячий організм, а також речовини, що перешкоджають засвоєнню заліза.
Підсолоджувачі, зокрема стевія. Їхнє використання у харчуванні дітей не визнано безпечним.

Приклади перших продуктів та тарілок на БЛВ-прикормі

При подачі продуктів на самоприкормі дитині у віці 6 місяців, їжа повинна бути досить великою, щоб дитина могла легко її схопити.

Рекомендується розмір, який дозволяє дитині тримати їжу в кулачку, залишаючи частину для кусання.

Пізніше, ближче до віку 9 місяців, їжа все ще повинна бути достатньо великою, щоб дитина могла її легко схопити, але можна пропонувати більш дрібні шматочки для тренування пінцетного хвату – захоплення дрібних предметів.

Подавайте їжу у вигляді невеликих кубиків або шматочків, які дитина може утримати між великим та вказівним пальцями. Розмір шматочків повинен бути приблизно 1-2 см.

БЛВ-прикорм – це не тільки прикорм шматочками.

В ньому є місце і рідким стравам з сімейного столу, які можна пропонувати разом з ложкою або дозволити дитині занурювати ручки у страву та годувати себе таким чином.